Вся енергетична арена. Як, незважаючи на численні корупційні скандали, Галущенко зміцнює свої позиції в енергетичному секторі України.
Цей тиждень ознаменувався одразу двома знаковими відставками в українській енергетиці.
Увечері понеділка, 2 вересня, відбулася зміна на посаді голови "Укренерго": Володимир Кудрицький був усунутий з цієї позиції. Це звільнення стало результатом тривалих зусиль команди міністра енергетики Германа Галущенка, яка прагнула до цього протягом кількох років.
Наступного дня було звільнено Ростислава Шурму, заступника керівника Офісу президента, який відповідав за енергетичний сектор і відігравав значну роль у численних процесах та призначеннях у цій сфері.
На тлі цих кадрових змін свій і без того величезний вплив на енергетику може збільшити міністр енергетики Галущенко, оточення якого останнім часом неодноразово потрапляло в гучні корупційні скандали.
У ніч на понеділок, 2 вересня, на засіданні наглядової ради "Укренерго" було ухвалено рішення про звільнення Володимира Кудрицького з посади голови правління компанії.
Де-факто це рішення вище військово-політичне керівництво країни ухвалило ще на Ставці Верховного Головнокомандувача ще у п'ятницю, 30 серпня, але юридична його реалізація відбулась на початку цього тижня.
За словами співрозмовників ЕП, на засіданні Ставки, яке розглядало питання звільнення Кудрицького, активну участь брали міністр енергетики Герман Галущенко та тодішній заступник керівника Офісу президента Ростислав Шурма.
Офіційною причиною звільнення керівника оператора системи передачі електроенергії стало, нібито, "недостатній захист об'єктів "Укренерго", що призвело до проблем з електропостачанням після масованих обстрілів з боку російських військ 26 серпня. Проте сам Кудрицький спростовує цю версію своєї відставки.
З метою об'єктивності варто зазначити, що наслідки цього ракетного удару досі не вдалося повністю ліквідувати. Через значні ушкодження інфраструктури по всій країні вже десять днів тривають як аварійні, так і планові відключення електропостачання.
Для тих, хто уважно стежить за розвитком подій в українській енергетичній сфері, відставка Кудрицького навряд чи стала несподіванкою. Адже ініціативи Галущенка щодо зміни керівництва системного оператора розпочалися ще наприкінці 2021 року. Проте тоді, під впливом міжнародних партнерів, це вдалося зупинити.
Після початку великої війни це питання зі зрозумілих причин відійшло на другий план, принаймні в публічному просторі атак на голову "Укренерго" стало менше. Вони поновились у 2023 році, а пік медійної кампанії проти Кудрицького відбувся в останні місяці перед звільненням.
З численних матеріалів, що з'являються в різних медіа та популярних Telegram-каналах, створюється враження, що в українському енергетичному секторі немає серйознішої проблеми, аніж керівництво "Укренерго".
В результаті все відбулося так, як і прогнозувалося. Після виступів Шурми та Галущенка на засіданні у президента, Володимир Зеленський разом з очільниками військових та силових структур ухвалив рішення про звільнення Кудрицького.
Йому запропонували написати відповідну заяву за власним бажанням, але менеджер відмовився та ініціював засідання наглядової ради. Лише цей орган за законом має повноваження ухвалювати рішення про звільнення голови правління "Укренерго".
Попри застереження міжнародних партнерів, таких як ЄБРР, IFC, а також посла ЄС в Україні наглядова рада компанії, яка складається з шести осіб, чотирма голосами "За" та двома "Проти" звільнила Кудрицького.
Наступного дня після цього двоє незалежних членів наглядової ради, які голосували проти такого рішення заявили про політичний тиск та дострокове припинення своїх повноважень.
"Ми вважаємо, що рішення про дострокове звільнення керівника "Укренерго" є політично вмотивованим і, за результатами представленого звіту, для нього не має жодних обґрунтованих підстав.
Недотримання основ корпоративного управління та ухвалення рішення про звільнення керівника без наявності доказів неналежного виконання його обов'язків є неприпустимим і може негативно вплинути на подальші відносини "Укренерго" з операторами-членами ENTSO-E", - зазначили Данієл Доббені та Педер Андерсон у своїй заяві.
На засіданні наглядової ради "Укренерго" було ухвалено рішення призначити в.о. голови правління компанії Олексія Брехта, який наразі є членом правління. Він має нагляд за експлуатацією, модернізацією та розвитком високовольтних мереж.
Крім того, в той час було прийнято рішення організувати конкурс на зайняття посади керівника компанії.
Проте, досвід нещодавніх призначень у сфері енергетики вказує на те, що в деяких випадках конкурси на ключові посади в державних підприємствах з мільярдними оборотами можуть виявитися лише формальністю. Як наслідок, крісла часто отримують заздалегідь обрані кандидати. Нижче наведемо кілька яскравих прикладів таких призначень.
Щодо конкурсу на очільника "Укренерго", то ще до звільнення Кудрицького серед учасників ринку почались розмови, що Галущенко проводить співбесіди з потенційними кандидатами на голову правління системного оператора.
Згідно з інформацією, отриманою від джерел ЕП, наразі найбільші перспективи серед можливих кандидатів мають Олександр Ґава, генеральний директор енергетичної біржі "Оператор ринку", Дмитро Олефір, голова наглядової ради цієї біржі, а також Артем Некрасов, керівник ДП "Гарантований покупець". Як свідчать представники ринку, всі вони мають тісні стосунки з міністром енергетики.
Однак, ситуацію з картами Галущенка можуть ускладнити скандал, пов'язаний із звільненням двох незалежних членів наглядової ради "Укренерго", а також інтерес міжнародних партнерів до майбутнього конкурсу.
Якщо плани міністра здійсняться, то він зможе взяти під свій контроль практично всі основні енергетичні активи держави. Це стосується навіть тих, що згідно з законодавством повинні залишатися абсолютно автономними від політичного тиску.
Однією з нещодавніх помітних змін в енергетичній сфері стало призначення нового керівника Національної комісії, що здійснює регулювання в енергетиці та комунальних послугах (НКРЕКП). 2 серпня Юрій Власенко, який до цього часу обіймав посаду першого заступника міністра Галущенка з травня 2021 року, прийняв керівництво від Валерія Тарасюка.
Цікаво, що призначення голови НКРЕКП має відбуватися на "закритому засіданні шляхом таємного голосування", проте ім'я нового очільника регулятора ЕП повідомила ще за день до засідання.
Загадка в цьому питанні зникла миттєво, як тільки міністр енергетики збільшив кількість своїх прихильників у складі Комісії до чотирьох із шести. Це надало йому можливість впливати на спільні рішення НКРЕКП.
Директор Energy Community Артур Лорковскі не раз підкреслював важливість створення незалежного регулятора, вважаючи це одним із основних умов для інтеграції України до Європейського Союзу. "НКРЕКП повинна функціонувати абсолютно автономно, приймаючи рішення без огляду на посади та прізвища", - зазначав Лорковскі в одному зі своїх виступів.
Приклад "незалежності" ще одного важливого органу - Державної інспекції ядерного регулювання - став очевидним 17 червня під час засідання парламентського Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, на якому обговорювалося питання завершення будівництва блоків на Хмельницькій атомній електростанції.
Під час доповіді голови Держатомрегулювання Олега Корікова щодо ядерної та радіаційної безпеки будівництва на старих конструкціях нових блоків, Галущенко не витримав та втрутився зі зверненням до Корікова: "Мова йде про те, можна будувати зараз на цій конструкції. Просте питання, яке вам задали. А ви бл* якусь ху*ню, вибачте, якусь фігню несете".
Під впливом міністра також перебуває й оператор усіх атомних електростанцій України - компанія "Енергоатом", з якої Галущенко власне й перейшов на роботу в Міністерство енергетики.
Менеджери, які підтримують міністра, стоять на чолі компаній "Гарантований покупець" та державної біржі "Оператор ринку". Цими підприємствами керують Некрасов та Гавва, колишній радник Галущенка. Обох цих фахівців, як зазначили респонденти ЕП, розглядають як можливих кандидатів на посаду керівника "Укренерго".
Ще один цінний актив під контролем міністра - "Українські розподільчі мережі" (УРМ) - це холдинг, який контролює пакети акцій державних операторів систем розподілу або так званих обленерго. Мова про володіння мажоритарними пакетами акцій "Хмельницьк-", "Миколаїв-", "Запоріжжя-", "Тернопіль-", "Черкаси-", "Харків-" та 25% "Сумиобленерго".
Згодом в УРМ планували передати арештовані акції ще п'яти обленерго, які через "довірених осіб" належать росіянам Олександру Бабакову, Євгену Гінеру та Міхаілу Воєводіну. Йдеться про "Херсон-", "Кіровоград-", "Житомир-", "Рівне-" та "Чернівціобленерго".
Галущенко також здійснює контроль над генеруючою компанією "Центренерго", державними вугільними шахтами та Державною інспекцією енергетичного нагляду.
Свого часу міністр енергетики ініціював призначення свого заступника Миколи Колісника у керівництво компанії "Оператор ГТС", яка відповідає за транзит російського газу через Україну. Тоді цей процес вдалося зупинити завдяки позиції міжнародних партнерів.
Проте з часом Сергій Макогон, який на той момент очолював компанію, втратив свою посаду. Його місце зайняв Дмитро Липпа, раніше співпрацювавший з Ростиславом Шурмою в "Метінвесті", що належить Ахметову.
Конкурс на посаду "Оператора ГТС" учасники ринку охарактеризували як "фейковий", оскільки переможець, подібно до ситуації з головою НКРЕКП, був відомий заздалегідь.
За ініціативи Шурми та Галущенка також був створений державний трейдер електроенергії "Енергетична компанія України", який очолив колишній менеджер Ахметова Віталій Бутенко.
Вже звільненому заступнику голови Офісу президента належала й ідея створення так званого "МегаПУПА" - компанії, під дахом якої за аналогією з УРМ планували зібрати шість державних постачальників електроенергії населенню. Цей задум до кінця не довели і всі ПУПи наразі керуються окремо.
Заступник Андрія Єрмака також дав свою згоду на призначення Сергія Корецького на пост керівника найбільшої нафтовидобувної компанії "Укрнафта" та Кременчуцького ПНЗ. Це сталося після переходу цих підприємств з групи "Приват", що належала Ігорю Коломойському, у державну власність під управлінням Міністерства оборони.
Таким чином, з великих енергетичних активів поза впливом Шурми залишився лише "Нафтогаз", керівник якого Олексій Чернишов має прямий доступ до президента Зеленського та не потребує посередників.
З огляду на те, що Шурма тривалий час відповідав в Офісі президента за енергетику, вважається, що його стосунки з Галущенком до останнього були робочими. Хоча це насправді не так.
"Коли все починалось, міністр сприймав Шурму як начальника, але з часом він почав набирати вагу, знав куди і з чим заходити в обхід Ростислава. Тому поступово все змінювалось, а в останні місяці відносини між ними були не дуже, можливо, навіть краще підходить слово "конфліктні", - розповідає співрозмовник ЕП в уряді.
Отже, після звільнення Шурми залишається невирішеним питання: хто займе його позицію і яким чином зможе управляти функціями, що переходять до нового керівника?
Народний депутат Ярослав Железняк висловив припущення, що після відставки Шурми Офіс президента може взагалі зменшити обсяг його функцій. "Якщо це станеться, ці повноваження можуть бути передані Галущенку, що на фоні нещодавніх корупційних скандалів ще більше посилить його позиції", - зазначив співрозмовник ЕП у Верховній Раді.
Sure! Please provide the text you would like to be made unique.
Нещодавно представники оточення міністра енергетики опинилися в центрі трьох корупційних скандалів.
Вони стосуються вручення підозр від НАБУ його ексзаступнику Максиму Немчинову, діючому на момент вручення підозри заступнику Олександру Хейлу та Костянтину Логвиненку, ексголові "Харківобленерго", яке входить в УРМ та підпорядковане Міненерго.
За словами джерела ЕП у Кабінеті міністрів, на посаду, яку займав Шурма, безумовно призначать заступника, що відповідатиме за економічні питання. Однак, не виключено, що новий керівник не братиме під свою відповідальність енергетичний сектор так, як це робив його попередник.
В Офісі обов'язково має бути заступник, який займатиметься економічними питаннями – охоплюючи аграрний сектор, екологічні аспекти та енергетику. Інша справа, наскільки ця особа буде справжнім фахівцем у своїй сфері та чи матиме бажання і можливість детально поринути в ці теми.
Енергетичний сектор в Україні є надзвичайно захоплюючою галуззю, і коли починаєш занурюватись у його деталі, стає очевидним, що існують багато заборонених тем, щодо яких не варто навіть зазіхати. Це спонукає багатьох чиновників просто ігнорувати певні процеси. "Не можу сказати, наскільки новий заступник буде активним у цій сфері," - резюмував один з представників уряду.