Сумніви Шольца. Як місцеві вибори в Німеччині можуть ускладнити ситуацію для України
У Німеччині 1 вересня пройдуть місцеві вибори, які стануть індикатором політичного клімату країни. Що саме вони розкриють та чому це має значення для України - у статті журналіста РБК-Україна Романа Кота.
У Німеччині 1 вересня пройдуть місцеві вибори у двох східних землях - Тюрінгії та Саксонії. Хоча ці регіони вже довгий час є осередками популістських сил, результати голосування стануть індикатором загальної політичної ситуації в країні та настроїв громадян щодо уряду. Це також може вплинути на рівень підтримки України.
Німеччина функціонує як федеративна республіка, де місцеві вибори мають значно більшу вагу, ніж у багатьох інших європейських державах. У країні діє 16 регіонів, кожен з яких управляється власним парламентом, прем'єр-міністром і міністрами. Хоча ці регіони не мають прямого впливу на міжнародну політику, вони формують Бундесрат — другу палату парламенту, яка має можливість накладати вето на закони.
З іншого боку, вибори завжди виступають своєрідним "лакмусовим папірцем", що дозволяє оцінити суспільні настрої. Наступного року у Німеччині заплановані загальнонаціональні вибори.
І саме в цьому контексті ситуація складається не надто сприятливо для правлячої коаліції.
Згідно з опитуваннями, три партії, що сформували уряд на загальнонаціональному рівні - соціал-демократи, "зелені" та вільні демократи - у місцеві парламенти на цих виборах взагалі можуть не пройти, адже ледве набирають 5%.
Одночасно рекордні рейтинги демонструє опозиційний Християнсько-демократичний союз, який протягом багатьох років очолювала Ангела Меркель, здобуваючи 30% підтримки. У східних регіонах значну підтримку отримують правопопулістська (деякі оцінюють її як близьку до неонацизму) "Альтернатива для Німеччини" з 32% та лівопопулістський "Блок Сари Вагенкнехт" з 15% голосів.
"Це свідчить про те, що в деяких регіонах німецьке суспільство схильне до непродуктивних популістських рішень," - коментує РБК-Україна Сергій Сумленний, директор Ініціативного Центру "Європейська Стійкість" (European Resilience Initiative Center) в Берліні.
На загальнонімецькому рівні ситуація не така катастрофічна. І це дає правлячій коаліції надії бодай втриматися на плаву. Але підготовка до виборів точно буде впливати на міркування та дії уряду в Берліні.
Популістські партії активно критикують майже всі аспекти діяльності правлячої коаліції — від міграційної політики до економічних рішень, включаючи підтримку України.
Цього тижня міграційна тема знову опинилася в центрі уваги після нападу в Золінгені, де чоловік з ножем атакував натовп, убивши трьох і поранивши вісьмох людей. Нападником виявився 26-річний сирієць, якого підозрюють у зв'язках з терористичною організацією "Ісламська держава". Минулого року його планували депортувати, але цей процес не був завершений. За даними Spiegel, він прибув до Німеччини наприкінці 2022 року і попросив притулку, але отримав відмову. Однак депортувати його не вдалося, оскільки співробітники Центрального імміграційного відомства не змогли знайти його в притулку для біженців, де він мав перебувати в очікуванні рішення.
Голова опозиційної партії ХДС Фрідріх Мерц виступає за посилення правил депортації, перегляд законодавства про зброю та повну заборону на прийом біженців з Сирії та Афганістану. Водночас Олаф Шольц не підтримує такі заборони.
Берлін. Демонстрація підтримки постраждалим від теракту в Золінгені. На плакаті написано: "Сумуємо за жертвами, боремося проти правого насильства" (фото: Getty images).
"Андрій Веселовський, дипломат та надзвичайний і повноважний посол, у розмові з РБК-Україна зазначив, що триголова коаліція в Німеччині, яка постійно конфліктує, а потім укладає угоди, які не дотримується, створює відчуття безгосподарності в країні."
Для молодших партнерів по правлячій коаліції падіння рейтингів дуже неприємне, та не критичне. Вони у минулому вже стикалися з подібною ситуацією та навіть не потрапляли до загальнонімецького парламенту. Разом з тим, у соціал-демократів на чолі з Шольцом наразі найнижчі рейтинги за всю багаторічну їх історію. Свого часу Соціал-демократична партія Німеччини вважалася однією з двох "народних партій", разом з ХДС, які складали основу політичної системи країни.
Кожна з трьох партій має власну стратегію виживання, яка часто конфліктує з іншими.
"Берлін сьогодні - це "лебідь, рак і щука". Слабка коаліція, людей, які один одного політично не люблять", - каже Андрій Веселовський.
Члени коаліції здебільшого дотримуються спільної позиції щодо скорочення бюджетних витрат. Це особливо актуально, оскільки вже стартувало планування бюджету на наступний рік. Хоча слухання в Бундестазі з питань бюджету заплановані на середину вересня, деякі аспекти вже стали відомі.
Федеральний уряд Німеччини зобов'язаний утримувати бюджетний дефіцит на рівні не більше 0,35% від ВВП, як це передбачено конституцією країни. Три партії, які входять до коаліції, узгодили, що в бюджеті на 2025 рік буде збережено принцип "боргового гальма". Цей принцип забороняє уряду значно збільшувати державний борг для покриття бюджетного дефіциту. Заплановано скорочення витрат на оборону, значну частину яких становить допомога Україні.
17 серпня видання Frankfurter Allgemeine Sonntagszeitung повідомило про лист міністерства фінансів. У ньому вказувалося, що Німеччина не зможе профінансувати додаткову військову допомогу Україні, крім тієї, що вже запланована. На наступний рік попередньо закладено 4 млрд євро, однак час від часу виникає потреба у додаткових пакетах допомоги.
Ідею економії висунула ліберальна Вільна демократична партія. В коаліційному уряді лідер лібералів Крістіан Лінднер очолює міністерство фінансів. Та й взагалі бюджетна дисципліна для частини їхніх виборців є однією з головних тем, поряд зі зменшенням податків.
Водночас, пізніше Олаф Шольц повідомив у соціальній мережі X, що Німеччина продовжуватиме підтримувати Україну, використовуючи заморожені російські активи. У той же час, Міністерство закордонних справ України назвало заяви про припинення допомоги маніпулятивними. Вони підкреслили, що Україна "ретельно стежить" за бюджетним процесом, і остаточні обсяги німецької допомоги на наступний рік стануть відомі в листопаді.
У цьому контексті концепція економії суперечить загальним суспільним настроям. Відповідно до квітневого опитування ZDF-Politbarometer, 42% німецьких громадян підтримували збільшення військової допомоги Україні з боку Заходу, тоді як 31% вважали за доцільне зберегти поточний рівень військової підтримки для Києва.
Мотивація соціал-демократів складніша. За оцінками Сергія Сумленного, в керівництві партії досі вважають перемогу України над Росією і поразку Росії набагато гіршою ситуацією, ніж тривале знекровлення України. До того ж лідери соціал-демократів досі зберігають віру в те, що "велика Росія" є необхідним елементом світобудови.
"Шольц намагається грати на полі лівих та правих популістів, що фактично стоять на боці Москви. І не є несподіванкою, що його партія зараз знаходиться в такій кризі, тому що всі його рецепти електоральної політики хибні і токсичні",- каже Сумленний.
Варто звернути увагу на позицію партії "Зелених". Хоча вони на словах висловлюють підтримку Україні, на практиці не перешкоджають рішенням щодо скорочення допомоги. Партія розділена на дві частини: одна частина усвідомлює необхідність протидії Москві, тоді як інша, більш ліва частина, акцентує увагу на проблемах кліматичної кризи та зростання бідності, вважаючи війну Росії проти України менш важливою.
Місцеві вибори в Німеччині можуть створити небезпечний прецедент. До цього часу правопопулістська партія "Альтернатива для Німеччини" перебувала в політичній ізоляції. Незважаючи на те, що ця партія отримувала значний відсоток голосів, усі інші партії відмовлялися вступати з нею в коаліцію. Дуже рідкісні випадки поодиноких спільних голосувань постійно супроводжувалися політичними скандалами та резонансом.
Простір для таких маневрів зараз скорочується. Якщо соціал-демократи, "Зелені" і вільні демократи не зможуть пройти до місцевих парламентів, то залишаться три політичні сили: авторитетні християнські демократи, "Альтернатива для Німеччини" та лівопопулістська партія "Союз Сари Вагенкнехт".
Сара Вагенкнехт (зображення: Getty Images)
Остання партія варта окремої уваги. Її кістяк складають вихідці зі ще однієї нерукоподаваної партії - "Лівої", яка у свою чергу веде свій родовід ще з комуністичних часів, коли Східна Німеччина перебувала у складі прорадянського блоку. "Ліві" відкрито заявляли про прихильність до Росії та всіляко лобіювали інтереси Кремля у Німеччині.
Сара Вагенкнехт багато років очолювала "Ліву" партію, та минулого року вирішила заснувати власний політичний проект, перетягнувши у нього частину соратників. За рахунок ребрендингу ця партія поки що не має такої одіозної репутації, як її власне "Ліва".
Зазвичай у Німеччині партія, яка отримує найбільшу кількість голосів у коаліції, призначає свого прем'єр-міністра. Таким чином, існує три можливі варіанти об'єднання:
Радикальні популісти з правого та лівого спектрів об'єднуються під керівництвом "Альтернативи".
"Альтернатива" укладає союз із християнськими демократами, знову ж таки зберігаючи лідерські позиції.
3. Християнсько-демократична партія формує коаліцію з політичною силою Вагенкнехт під керівництвом ХДС.
Найкращим вибором для християнських демократів є саме третій варіант.
"Вони (ХДС - ред.) вже висловлювали думку, що для них коаліція з цими спадкоємцями комуністів буде виглядати привабливішою, ніж будь-який інший варіант. По-перше, вони збережуть свої позиції в уряді. По-друге, вони знайдуть молодших союзників замість праворадикалів", - підкреслює Сумленний.
Постає питання, чи є необхідність у такій коаліції для самих ліворадикалів. Поки що "Союз Сари Вагенкнехт" спрямований на зміцнення своїх позицій на загальнонаціональному рівні в Німеччині. Об'єднання зі старою партією на місцевому рівні може негативно вплинути на їхній імідж як нової опозиційної сили.
В будь-якому разі, політична турбулентність у Німеччині наростає, що становить потенційну загрозу стабільної підтримки України в контексті парламентських виборів у ФРН наступного року.
