Природні заповідники та ліси передаються Міністерству оборони, Службі безпеки та Міністерству внутрішніх справ.

Перетворення цільового призначення земель на територіях заповідників і лісів відкриє можливості для розміщення оборонних споруд та військових об'єктів.

Верховна Рада 4 вересня прийняла в цілому як закон законопроект №11335 щодо удосконалення механізму забезпечення землями сил оборони. Про це повідомила Судово-юридична газета, пише DailyLviv.com.

Автори закону нарікають, що "чинне законодавство не передбачає можливості використання особливо цінних земель, земельних лісових ділянок для оборонних потреб. Водночас певні ділянки лісу мають стратегічне значення для оборони держави. Зміна їх цільового призначення дозволить використовувати ці території для розташування засобів оборони та військових об'єктів".

Законодавство визначає землями оборони території, які призначені для підтримки функціонування Збройних Сил України, інших військових формувань, Міністерства оборони, розвідувальних служб, Державної прикордонної служби, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції, а також для розміщення військових підрозділів, навчальних закладів, підприємств та організацій, що підпорядковуються цим органам або є частиною структури Збройних Сил України.

Головне юридичне управління Верховної Ради вказує, що деякі положення законопроекту суперечать Конституції України, не відповідають чинному законодавству та не враховують вимоги міжнародних правових норм. Зокрема, цей закон дозволяє віднести майже будь-які особливо цінні землі та земельні ділянки лісів до категорії земель оборони, навіть у відсутності термінової потреби, що, в свою чергу, може призвести до корупційних ризиків.

"По-перше, як вбачається, зміна цільового призначення особливо цінних земель, земельних лісових ділянок та віднесення їх до земель оборони, і як наслідок втрата ними свого особливого правового режиму охорони та захисту стосуватиметься усіх земель, а не лише тих, які з огляду на їх розташування мають стратегічне значення для оборони держави.

По-друге, у цьому законопроекті використано виключно суб'єктивний і формальний підхід до класифікації особливо цінних земель і земельних лісових ділянок у категорію земель оборони з відповідною зміною їх цільового призначення. Формально ці території будуть віднесені до земель оборони, але насправді залишаться особливо цінними землями та земельними лісовими ділянками, тобто по суті – лісами", - зазначає Управління.

При цьому, як зазначає ГЮУ, у списку суб'єктів земельних ділянок, які планується визнати землями оборони, є також ті, чия компетенція не охоплює функції, пов'язані із забезпеченням обороноздатності держави, зокрема Національна поліція.

Також у законопроекті залишаються невирішеними та неврегульованими низка питань, пов'язаних з подальшим перебуванням особливо цінних земель та земельних лісових ділянок в категорії землі оборони та їх належним використанням і захистом, а саме:

не встановлюються

Критерії, за якими визначається, що конкретні території та лісові земельні ділянки підпадають під категорію земель оборони, є суттєвими. У таких випадках фактично будь-які особливо цінні території можуть бути зараховані до земель оборони, навіть якщо такі дії не є терміново необхідними. Це, в свою чергу, може призвести до виникнення корупційних ризиків.

умови експлуатації надзвичайно цінних земель та земельних лісових територій, що входять до складу земель оборони, з урахуванням їх специфічного правового статусу захисту;

період, протягом якого зазначені землі та земельні ділянки перебуватимуть в категорії земель оборони;

Механізми, спрямовані на максимальне збереження та захист земель, лісової рослинності та лісів на цих ділянках, а також на збереження дикої флори і фауни та їх природних середовищ існування, повинні бути посилені. Необхідно створити системи, які підвищать відповідальність за дії та бездіяльність у цій сфері. В іншому випадку, існує значний ризик зниження площі цінних земель та лісових ділянок, безконтрольної зміни їх цільового використання, а також руйнування диких рослин і тварин, що може мати серйозні негативні наслідки для екологічної ситуації в Україні в цілому.

У тексті не прописані умови, які б регулювали повернення військовими частинами територій та об'єктів, включаючи природно-заповідний фонд, до їх попереднього юридичного статусу. Це створює загрози для втрати земельних ділянок, водних ресурсів, природних комплексів і об'єктів флори та фауни, що входять до складу природно-заповідного фонду України. Відповідно до міжнародних зобов'язань України, Конституції та національного законодавства, ці об'єкти повинні охоронятися як національне багатство з особливим режимом захисту, відтворення та використання.

Природні території, об'єкти заповідного фонду та інші простори, що мають природоохоронне призначення, а також ті, що пов'язані з історико-культурною спадщиною чи лісовим господарством, становлять основний національний ресурс і матеріальну базу для існування українського народу. Їх використання повинно відбуватися виключно відповідно до визначених цілей, з урахуванням інтересів як сучасного населення України, так і майбутніх поколінь.

Натомість така законодавча пропозиція неминуче призведе до негативного впливу на стан використання, охорону та відтворення земель, територій природно-заповідного, лісового фондів України, земель, зайнятих сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, а отже значного скорочення площ таких земель і територій, які однак є обмеженими та уразливими природними об'єктами та забезпечують існування людей і об'єктів тваринного і рослинного світу. Тому їх збереження є запорукою екологічного балансу та відновлення природних ресурсів" - додали в ГЮУ.

Крім того, міжнародні правові угоди вимагають, навпаки, розширення територій, що охороняються природою.