Почему Украина получила 1,1 миллиарда долларов от Международного валютного фонда и какие обязательства взяла на себя?

Україна подолала "прокляття третього траншу" від МВФ і отримала нову фінансову підтримку. Який стан українських державних фінансів на сьогодні?

23 жовтня до державного бюджету надійшов черговий транш кредиту Міжнародного валютного фонду (МВФ) розміром 1,1 млрд дол. за підсумками п'ятого перегляду програми фінансування України. Фонд знову похвалив український уряд за вміле управління макроекономічною ситуацією попри війну.

Співпраця з Міжнародним валютним фондом є надзвичайно важливим аспектом для отримання іноземних інвестицій у бюджет України. Які чинники сприяють задоволенню фонду відносно дій українського уряду, які прогнози він робить на майбутнє, і яким чином змінилися зобов'язання нашої країни?

Уряд України продовжує отримувати схвальні відгуки від Міжнародного валютного фонду. Представники фонду відзначають, що влада "ефективно та вражаюче" управляє макроекономічною ситуацією, незважаючи на численні виклики, пов’язані з війною.

Схоже, "прокляття третього траншу" у відносинах з фондом вдалося подолати: раніше просунутися так далеко у виконанні програм МВФ Україні не вдавалося. Наразі влада ставиться до своїх зобов'язань набагато відповідальніше, ніж раніше. Натомість МВФ готовий пробачати дрібні недоліки та недоробки.

Значним успіхом стала реструктуризація приватного зовнішнього боргу, про яку Україна домовилася влітку 2024 року. Це зберегло боргову стійкість та можливість подальшої співпраці з МВФ. Фонд зазначає, що в разі потреби Україна може провести ще одну реструктуризацію цього боргу в майбутньому.

Здається, прохання України про підвищення фінансування від Міжнародного валютного фонду у 2025 році не викличе труднощів. У рамках цього перегляду програми країна звернулася до фонду з проханням виплатити 1,25 мільярда доларів у 2025 році замість запланованих 2026-2027 років. Це забезпечить додаткові бюджетні ресурси та допоможе дещо зменшити невизначеність стосовно міжнародного фінансування.

Оновлений базовий прогноз фонду для України передбачає, що активна фаза війни триватиме до четвертого кварталу 2025 року, за негативним сценарієм - до середини 2026 року. Водночас МВФ не виключає, що війна може тривати довше.

Базовий сценарій МВФ передбачає зростання реального ВВП України на 3% за підсумками 2024 року, на 2,5-3,5% - у 2025 році та, якщо активність війни спаде наприкінці 2025 року, - на 5,3% і 4,5% у 2026 та 2027 роках відповідно.

Негативний варіант розвитку подій виглядає значно більш песимістично. У разі, якщо війна затягнеться і втрати в робочій силі та масштаби руйнувань зростуть, то в 2024 році ВВП збільшиться лише на 1%. У 2025 році економіка зазнає падіння на 2,5%, а у 2026-му не очікується ніякого зростання. Якщо цей сценарій втілиться в життя, то ВВП зросте тільки в 2027 році - на 4%.

Ці прогнози передбачають, що держави G7 дотримаються своїх зобов'язань щодо фінансування України. Зокрема, вони планують виділити 50 мільярдів доларів з доходів, які надійдуть від заморожених активів Росії, доступ до яких уряд має намір отримати у 2024 році.

Міжнародний валютний фонд вважає, що ці фінансові ресурси слід розподілити до 2027 року. Таким чином, кредит, забезпечений російськими активами, більше нагадує тимчасове вирішення бюджетних проблем, а не істотне збільшення фінансових можливостей України.

У випадку, якщо бюджет зазнає дефіциту, фонд планує звернутися до підвищення податкових ставок. Згідно з угодою з Міжнародним валютним фондом, можливе "друкування гривні" для фінансування критичних витрат, однак це буде застосовуватись лише в крайніх випадках і не перевищуватиме 50 мільярдів гривень за квартал.

Основним джерелом для додаткових податкових надходжень МВФ бачить підвищення ставки податку на додану вартість, а для монетарного фінансування український уряд має розробити чіткі та прозорі правила і процедури.

В умовах воєнного стану уряд не має наміру підвищувати ціни на газ та електроенергію. Водночас Міжнародний валютний фонд очікує від Кабінету Міністрів розробки плану та термінів лібералізації тарифів для споживачів, яка повинна стартувати після завершення війни.

Основою кожного аналізу програми МВФ є структурні орієнтири, які представляють собою зобов'язання, що їх Україна повинна виконати для забезпечення подальшого фінансування від фонду. Під час кожного перегляду Міжнародний валютний фонд оцінює виконання цих орієнтирів, а також має можливість їх оновлення чи введення нових.

Причини для занепокоєння перед п'ятим переглядом були очевидними, оскільки Україна не змогла вчасно виконати один з критично важливих маяків. Незалежний аудит НАБУ, запланований на кінець вересня, не відбувся, оскільки Кабінет Міністрів призначив аудиторів лише 3 вересня.

Однак у цьому контексті Міжнародний валютний фонд зробив крок назустріч українському уряду, перенісши термін виконання аудиту на лютий 2025 року. Це означає, що незважаючи на невиконання встановлених умов, Україні вдалося отримати наступний транш фінансової допомоги.

Терміни реалізації ще одного важливого етапу перенесли заздалегідь, не дочекавшись його запізнення. Йдеться про зміни, які стосуються скасування "правок Лозового", які вимагали автоматичного закриття кримінального провадження після завершення термінів розслідування. Тепер цю процедуру планують завершити до кінця 2024 року, замість кінця жовтня.

Серед ключових завдань – аналіз Національним банком ризиків для фінансової стабільності в умовах різних сценаріїв розвитку, а також розробка плану дій на випадок непередбачених обставин. Цей етап роботи НБУ повинен бути завершений до кінця жовтня.

До завершення 2024 року Верховна Рада повинна провести реформу Рахункової палати. Це питання є важливим не лише для Міжнародного валютного фонду, але й викликає стурбованість з боку Сполучених Штатів.

Також до кінця 2024 року потрібно розв'язати "штучно створені проблеми" в енергетиці. Зокрема - завершити формування наглядової ради "Укренерго", двоє незалежних членів якої звільнилися із заявою про політичний тиск на них після того, як влада продавила звільнення з посади голови правління Володимира Кудрицького. Також фонд очікує на посилення незалежності НКРЕКП.

У 2025 році Україна зобов'язалася реформувати митницю та імплементувати новий закон про Бюро економічної безпеки. Так, до кінця лютого 2025 року необхідно обрати нового директора БЕБ, а до кінця червня - голову Держмитслужби та керівників усіх регіональних митниць.

Також з'явилися нові зобов'язання в сфері оподаткування. Міністерство фінансів повинно зайняти ключову позицію у контролі за державними інвестиційними проектами, термін виконання – січень 2025 року, а уряд зобов'язаний затвердити методику оцінювання до лютого 2025 року.

До завершення квітня в українському парламенті планується реєстрація законопроєкту, що стосується податкової звітності для операторів цифрових платформ. Крім того, Міжнародний валютний фонд сподівається, що до кінця червня уряд затвердить бюджетну декларацію на період 2026-2028 років.

МВФ зазначає, що в межах поточної кредитної програми залишається мало простору для фінансових модифікацій через ризики, передусім воєнні.

Поточну програму співпраці з МВФ почали навесні 2023 року, коли Україна і фонд мали оптимістичніші прогнози щодо економічного відновлення і тривалості війни. Зокрема, очікувалося, що активні бойові дії закінчаться в першій половині 2024 року. Утім, війна триває, а потреби України в коштах не зменшуються.

В даний час уряду все важче залучати зовнішню бюджетну допомогу. Сполучені Штати вже близько року більше зосереджені на внутрішніх виборах, тоді як Європейському Союзу доводиться постійно стикатися з опором з боку Угорщини. У цих обставинах програма Міжнародного валютного фонду виступає практично єдиним стабільним і передбачуваним джерелом фінансування.