Як Росія намагалася підкупити виборців у Молдові та чому цей план зазнав невдачі.

Вибори в Молдові підійшли до свого завершення.

Мая Санду здобула перемогу з значною перевагою над своїм опонентом, Александром Стояногло.

Однак ця перемога залишить по собі певні наслідки.

Детальніше про результати виборів, причини перемоги Санду та основні виклики, які стоятимуть перед новообраною президенткою, ви зможете дізнатися з аналітичної статті Сергія Сидоренка, редактора "Європейської правди". Тема – відновлення єдності в розділеній Молдові. Санду здобула перемогу над Росією на виборах, але найскладніші випробування ще попереду. Читайте короткий огляд її позицій.

Після завершення виборів новообрана президентка зіткнулася з викликом об'єднання суспільства, яке вже мало свої розбіжності, а тепер стало ще більше розділеним через "вибори без правил".

Суть справи полягає в тому, що після "кризового" першого туру, який вказав на можливість поразки Санду, її команда вирішила ризикнути всім і почала вдаватися до дій, що призводять до радикалізації та поділу в суспільстві. Основним слоганом кампанії стало гасло "Врятуймо Молдову!". Водночас Стояногло та його прихильників піддали серйозній критиці та демонізації.

Ця стратегія виявилася успішною. Другий тур виборів перетворився на геополітичну битву. Прозахідні виборці відвідали виборчі дільниці з метою голосувати не стільки за Маю Санду, скільки проти можливого повернення Молдови під вплив Кремля. До усвідомлених дій додалися й певні прорахунки, зокрема, на дебатах, які стали для Санду не зовсім вдалими.

День голосування також не обійшовся без своїх незвичайних моментів — від підкупу виборців грошима з Кремля до "замінованих" виборчих дільниць; від перекритих доріг до підвезення людей для голосування.

Навіть чартерними авіарейсами здійснювали підвіз виборців! Справа в тому, що на цих виборах за ініціативою Міністерства закордонних справ Молдови в Росії було відкрито всього дві виборчі дільниці, розташовані поруч одна з одною в центрі Москви — в приміщеннях посольства та консульства.

Молдован звозили з інших міст Росії, обіцяючи легалізацію перебування у країні (що має значення для заробітчан). А також бажаючих забезпечували квитками до Мінська, Баку та Стамбула - досяжних із Росії міст, де також можна віддати голос проти Європи.

Але у цих дільниць є свій ліміт: до Москви ЦВК передала 10 тисяч бюлетенів, до трьох інших згаданих міст - ще 7800.

Тому електорату Шора забезпечили ще складніший та дорожчий маршрут: бажаючих проголосувати вдома везли чартером з Росії до Стамбула, а далі пересаджували на безкоштовні автобуси в Молдову. Про це стало відомо після того, як поліція почала затримувати такі автобуси на кордоні.

Складно оцінити вартість такого голосу для Росії. Це - шалена, неймовірно висока ціна за голос, якщо рахувати мірками електорального процесу. А от у масштабах воєнного бюджету РФ - це копійки.

Були залучені й інші способи мобілізації голосів проти Санду, зокрема, шляхом залучення виборців з Придністров'я. У другому турі на виборчих дільницях цього регіону, що перебуває під контролем РФ, з самого ранку утворилися численні черги.

Хоча на виборчих дільницях Придністров'я спостерігалася висока явка, вона не досягла рекордних показників попередніх років.

Попри існуючі обставини, більше 20% виборців Придністров'я віддали свої голоси за Маю Санду! Це свідчить про те, що регіон не є цілковито проросійським.

Однак вибори залишилися позаду, і виникла потреба знайти способи для заспокоєння стурбованого суспільства.

Наразі Санду усвідомлює, що це пріоритетне завдання, і заявляє про готовність до примирення навіть зі Стояногло, якого нещодавно представляла як абсолютне зло. Адже попереду – парламентські вибори, які за значенням у розподілі влади в Молдові можуть перевершувати президентські. Оскільки Санду розуміє, що її партія не зможе здобути більшість у новому парламенті, їй доводиться розглядати можливість створення коаліції.

Президентка, яка під час цієї кампанії мала очевидні проблеми у спілкуванні з нацменшинами Молдови, вже у ніч виборів заговорила російською мовою і пообіцяла виборцям, що буде перейматися турботами меншин і не розділятиме тих, хто голосував за та проти неї.

В команді президентки нарешті усвідомили, що її монополія на європейський курс і відсутність конкурентів у цій сфері можуть загрожувати європейському майбутньому Молдови. Санду терміново потребує союзників і партнерів, які підтримають країну на шляху до ЄС, незважаючи на складні настрої в суспільстві.

Найближчі місяці визначать, чи буде цей намір успішним.