Вражаюча знахідка: відкрито древнє місто, якому понад 4000 років.

Руїни давнього міста Аль-Натах тривалий час залишалися непоміченими в оазисі Хайбар, оточеному безкрайніми пісками пустелі на Аравійському півострові.

Археологи натрапили на давнє місто, яке з'явилося приблизно 4000 років тому. У цьому поселенні люди мешкали близько тисячі років, після чого воно було покинуте, і дослідники досі не мають відповіді на питання, чому так сталося. Втім, вони висувають версії, що виявлені залишки могли слугувати резиденцією потужного місцевого адміністративного центру. Додаткові деталі читайте в ексклюзивному матеріалі на ТСН.ua.

Археологи з Франції та Саудівської Аравії виявили укріплене місто бронзової епохи, яке знаходиться в оазисі посеред пустелі. Це знахідка ілюструє процес переходу місцевого населення від кочового способу життя до осілого. Деталі повідомляє видання ScienceAlert.

"Стародавні руїни міста Аль-Натах тривалий час залишалися в тіні оазису Хайбар, розташованого на північному заході Аравійського півострова, в оточенні безкраїх пісків. На початку цього року була виявлена стіна довжиною 14,5 км, а нещодавно вчені знайшли докази, які свідчать про те, що ця стіна була побудована для оборони міста," - зазначається в дослідженні.

Вчені повідомили, що в місті площею близько 2,6 гектара, яке було великим для свого часу, мешкало близько 500 осіб. Місто було зведено приблизно у 2400 році до н.е. в епоху раннього бронзового віку. Однак приблизно через тисячу років його жителі залишили місто, і археологи не можуть визначити причини цього.

"Коли місто Аль-Натах було збудовано, у Леванті, регіоні вздовж Середземного моря, багато міст процвітали. Північно-західна частина Аравійського півострова вважалася безплідною пустелею, якою пересувалися кочівники-скотарі", - розповіли археологи.

Понад 15 років тому археологи вперше відкрили, що в оазисах бронзової епохи існували укріплені поселення. Нещодавно було виявлено стародавнє місто, де залишки фундаментів будівель були заховані під землею. Дослідники вважають, що в цьому поселенні могло бути приблизно 50 одноповерхових або двоповерхових будинків. Є припущення, що місто розташовувалося на пагорбі, а згодом було оточене захисною стіною.

Під час розкопок археологи виявили зброю, керамічні вироби та інші цінні артефакти, що свідчить про наявність відносно розвиненого суспільства. Дослідження припускає, що висота фортечних стін могла сягати 5 метрів, і місто Аль-Натах могло бути резиденцією могутнього місцевого органу влади.

Археологи вважають, що ці знахідки вказують на поступову урбанізацію в даній місцевості, під час якої мешканці переходили від кочового існування до осілого способу життя.

Дослідники підкреслюють, що укріплені поселення, розташовані в оазах на території сучасної Саудівської Аравії, підтримували взаємозв’язки в регіоні, де домінували кочові скотарі. Ці зміцнені зв'язки, ймовірно, сприяли формуванню стабільної торгівлі спеціями та пахощами, які транспортувалися з південних районів Аравійського півострова до Середземного моря.

На думку археологів, місто Аль-Натах було скромним поселенням, якщо порівнювати його з великими містами Месопотамії та Єгипту, які функціонували в той же період.

Вчені продовжують досліджувати не лише наземні артефакти, а й знахідки на морських глибинах. Нещодавно вони виявили на дні океану нові форми життя. Крім мікробів і вірусів, там також живуть гігантські черв'яки.

Ці результати були отримані під час досліджень, проведених Schmidt Ocean Institute торік. Про це йдеться у статті, опублікованій у Nature Communications.

Група дослідників зробила дивовижне відкриття, виявивши тварин у заповнених рідиною неглибоких порожнинах на морському дні, поблизу глибоководних гідротермальних джерел. Вчені за допомогою дистанційно керованого апарата (ROV) провели аналіз на глибині 2515 метрів під водою та виявили кишені, наповнені гідротермальною рідиною. Під час експедиції команда просвердлила отвори в морському дні та отримала доступ до скельних плит. На їхній подив, виявилося, що в цих кишенях мешкають дорослі трубчасті черв'яки.

Ці істоти мали рекордно великі розміри: 20 і 50 сантиметрів, залежно від виду. В одній з виявлених порожнин дослідники помітили двох самців та двох самок одного виду, які були готові до зачаття потомства. Це відкриття свідчить про те, що розмноження цих істот може відбуватися під морським дном.

Однак, це не єдина знахідка вчених, яка шокувала суспільство за останні місяці. Дослідники нарешті опустились на дно Червоного моря та зробили жахливе відкриття.

Ця водойма вражає своєю красою, і її назва точно відображає суть, адже вона походить від тимчасового червоного цвітіння водоростей. Проте, як зазначає LADbible, якщо заглибитися в цю тему, ситуація виявляється не зовсім такою, як здається на перший погляд.

Це стало очевидним для людей, коли науковці виявили "мертві зони" на морському дні. Назва цих утворень походить від їхньої відсутності кисню.

Це свідчить про те, що будь-яка тварина, яка випадково опиняється поруч, отримує удар і гине в цих водоймах. Проте ті, хто лише зазнав шоку, але не загинув, незабаром стануть мішенню для хижаків, які чекають неподалік, щоб "підкріпити свій раціон за рахунок нещасних".

Це не свідчить про те, що в "басейнах смерті" відсутнє життя; насправді там існують "екстремофільні мікроби", здатні вижити в умовах, які багато хто вважав би неможливими.

Сем Пуркіс, викладач і керівник кафедри морських наук в Університеті Маямі, зазначив, що дослідження так званих "басейнів смерті" може дати нам уявлення про те, як виникло життя на нашій планеті, а також про можливість існування життя на інших світах.

"Сучасні уявлення свідчать, що життя на Землі виникло в морських глибинах, ймовірно, в умовах, де відсутній кисень. Дослідження цієї екосистеми відкриває можливість заглянути в ті умови, за яких зародилося життя на нашій планеті, і може бути корисним у пошуках життя в інших 'водних середовищах' як у межах нашої Сонячної системи, так і за її межами", - зазначив Пуркіс.

Той факт, що звичайні тварини, які живуть на дні моря - такі як креветки, черв'яки та молюски - не можуть вижити в басейнах, означає, що вони залишаються надзвичайно незайманими.

"Зазвичай ці істоти активно впливають на морське дно, перевертаючи його та змішуючи відкладення, що там накопичилися. Проте в разі розсолів ситуація зовсім інша. У цьому випадку осадові шари, які осідають на дно соляного басейну, залишаються в ідеальному стані, не зазнаючи жодних змін", - зазначає Пуркіс.

Це вказує на те, що вчені змогли застосувати свої відкриття для поглиблення знань про цунамі та землетруси.

Нововиявлені соляні басейни являють собою унікальний свідок рекордних опадів, що спостерігалися в цьому регіоні протягом понад тисячі років, а також містять дані про землетруси та цунамі.

Їхні результати вказують на те, що протягом останнього тисячоліття значні повені, викликані інтенсивними опадами, траплялися приблизно кожні 25 років, тоді як цунамі з'являлися приблизно раз на століття.

Однак, на морському дня дослідники знаходять не лише басейни смерті, а й цінні артефакти. Зокрема Arkeonews повідомляє, що в березні цього року в турецькій бухті Керпе під час підводних розкопок археологи виявили стародавні артефакти, а саме частини пристані, залишки амфор, кераміку тощо. Дослідники їх датують IV століттям до н.е. - XII століттям н.е.

Відомо, що археологічні дослідження в історичній бухті Керпе стали першими такого роду. У минулому ця місцевість слугувала значущим торговим вузлом. Роботи з розкопок стартували у 2020 році.

Давня бухта Керпе знаходиться в окрузі Кандирі, в провінції Коджаелі, на узбережжі Чорного моря в Туреччині. Її назва, що походить з грецької, означає "глечик" або "судина", і в минулому тут функціонував значний торговий порт.

Дослідники здійснювали свої роботи на відстані 80 метрів від узбережжя та на глибині чотирьох метрів. Археологічні артефакти були розподілені на площі приблизно двох тисяч квадратних метрів.

"Під час археологічних розкопок ми натрапили на значну кількість підводних культурних артефактів. Серед них були комерційні амфори, які датуються періодом з IV століття до н.е. до XII століття н.е., а також червонолощена кераміка, світильники, фрагменти труб і різноманітні цінності, що відносяться до доби Османської імперії. Крім того, ми виявили залишки кораблів, що зазнали аварій і потонули в цьому регіоні", - розповів директор Археологічного музею в Коджаелі Серкан Гедюк.

Акваторія Чорного моря є однією з найбагатших у світі за кількістю добре збережених підводних артефактів. Експерти Чорноморського центру підводних досліджень вважають, що це явище зумовлене унікальним складом води в цьому регіоні.

Щорічно центр проводив численні експедиції на морське дно, а науковці з різних країн скупчувалися в черзі, прагнучи отримати можливість працювати в Криму. Все йшло б гладко, якби не втручання росіян. Після ліквідації організації та анексії півострова, доля багатьох цінних підводних артефактів залишилася невідомою.

Чорне море вирізняється серед інших морів та океанів тим, що 87% його об'єму займає сірководневий шар, як зазначає в коментарі "Крим.Реалії" Сергій Воронов, колишній директор Чорноморського центру підводних досліджень. У цьому середовищі відсутні кисень, а також флора і фауна, що є факторами, які зазвичай призводять до розкладання об'єктів. Таким чином, у водах Чорного моря створені ідеальні умови для природної консервації, завдяки чому навіть античні кораблі зберігаються на дні в своєму первозданному вигляді.

У 2007 році в рамках українсько-американської підводної археологічної експедиції нам вдалося скористатися найсучаснішим у світі телекерованим підводним обладнанням. Це були справжні підводні дослідження, що використовувалися навіть при виявленні легендарного "Титаніка". Ми змогли дослідити обмежену глибоководну зону Чорного моря. Кожні 15 хвилин на екрані робота з темряви з'являлися зображення кораблів, літаків та різноманітних незрозумілих об'єктів як військового, так і цивільного призначення. Серед цих знахідок нам вдалося виявити практично цілий візантійський корабель 12 століття. Ми вирішили назвати його Херсонес Візантійський, оскільки він знаходився неподалік мису Херсонес. Це виявлення стало надзвичайно важливим для нашого дослідження, - ділиться спогадами Воронов.

Після того, як Крим був анексований Росією, Сергію Воронову довелося покинути цей півострів.

"Я – українець. Мені було нелегко, а скоріше надзвичайно важко. Я можу з упевненістю сказати, що до війни всі мої мрії справдилися. Так, я був щасливим. І в мене було чимало цінного, що я міг втратити. В результаті, так, я дійсно втратив," - ділиться думками завідувач Центрального військово-морського музею України.

Окупаційна влада Криму ліквідувала Чорноморський центр підводних досліджень. Що трапилося з майном, яке не встигли вивезти - достеменно невідомо. Проте Воронов має інформацію, що з півострова регулярно вивозять музейні цінності на територію Російської Федерації, у тому числі в Дагестан і Чечню.

"Літаки, вилучені з води, були встановлені як пам'ятники на території освітніх установ. Вони залишені без консервації та реставрації, що призводить до їх щоденного руйнування через вплив навколишнього середовища," - зазначає археолог.

Також він каже, що під час будівництва Кримського мосту російські археологи дістали з дна величезну кількість цінностей. Де вони зараз - невідомо.

"Всі загарбники діють за одним сценарієм. Як німецькі фашисти, так і російські фашисти мають спільні риси", - зазначає Воронов.