На виплати пенсій силовикам витратили безпрецедентну суму, що дорівнює бюджету Міністерства освіти.

Протягом дев'яти місяців 2024 року Україна виділила близько 88 мільярдів гривень на спеціальні пенсії, і до кінця року ця цифра може досягти 120 мільярдів. Уряд разом із парламентом працюють над реформою, що має на меті зрівняти пенсійні виплати для різних груп населення та зменшити витрати.

Про це розповіло Міністерство соціальної політики в коментарі ЗМІ. Для порівняння, ця сума майже дорівнює бюджету України на освіту на рік.

Основну частину цих витрат отримують співробітники силових структур та правоохоронних органів. У світлі великих витрат на спеціальні пенсії та зафіксованих випадків зловживань, в парламенті та уряді розпочато ініціативу щодо масштабної реформи. Її мета - переглянути правила надання спеціальних пенсій і статусу інвалідності.

В Україні на сьогоднішній день спецпенсії призначаються не лише для військовослужбовців та працівників поліції, але й для державних службовців, суддів і прокурорів. Особи з інвалідністю серед силових структур можуть отримувати значно більші пенсії у порівнянні зі звичайними пенсіонерами. Наприклад, середній розмір пенсії для цивільних осіб з інвалідністю становить приблизно 4 400 гривень, тоді як прокурори, які мають інвалідність, можуть отримувати понад 20 000 гривень. В окремих випадках суми виплат перевищують 50 000 гривень, особливо у випадку суддів.

Великий розрив у пенсіях пояснюється дією спеціальних законів, які встановлюють особливі умови нарахування пенсій для окремих категорій населення. За діючими нормами, пенсії для прокурорів і силовиків можуть досягати 60-100% від їхньої зарплати. Це різко контрастує зі звичайними пенсіями, які в середньому становлять 40% від середньої заробітної плати за життя.

Деякі представники силових структур і прокуратури збільшують свої пенсійні виплати завдяки судовим рішенням. У 2024 році встановлено пенсійний ліміт у розмірі 23 610 гривень, однак через судові процеси цей ліміт часто вдається обійти. Відповідно до рішення Конституційного суду, ця межа не стосується військових, осіб, які постраждали під час Чорнобильської катастрофи, а також суддів, що дає їм можливість отримувати пенсії без обмежень.

Генеральна прокуратура здійснила внутрішній аудит, аби оцінити масштаби ситуацій, коли співробітники отримують значні пенсії через статус інваліда. Наприклад, у Хмельницькій області 28,9% прокурорів мають інвалідність, тоді як у Черкаській цей показник становить 27,4%. Наявність такого статусу відкриває можливість для отримання підвищених виплат, що стало одним із чинників, що вимагає реформування існуючої системи.

Один із перших кроків реформи передбачає ліквідацію Медико-соціальних експертних комісій (МСЕК), які зараз вирішують питання присвоєння статусу інвалідності. Натомість планують запровадити оцінку працездатності. Це дозволить уникати призначення необґрунтованих статусів інвалідності й зосередитися на реабілітації та поверненні людини до повноцінного життя. За новим законопроєктом, статус інвалідності присвоюватиметься тільки після комплексної реабілітації та перевірки працездатності.

Перший етап реформи мають реалізувати до липня 2025 року. Зміни торкнуться лише нових випадків, тобто тих, хто вперше звернеться за отриманням статусу. Паралельно до цього уряд розглядає можливість зрівняння умов отримання пенсії для силовиків та інших категорій громадян.

У Верховній Раді створюються два різні законопроєкти щодо реформування спеціальних пенсій. Перший з них, ініційований Інною Совсун, представницею партії "Голос", передбачає вирівнювання пенсій для прокурорів та інших груп населення, які отримують пенсії за інвалідністю. Додатково Совсун пропонує провести повторну перевірку прокурорів, які вже отримують цей статус, для виявлення можливих правопорушень.

Другий законопроєкт, що знаходиться в розробці під керівництвом Галини Третьякової, голови комітету соціальної політики, пропонує більш системний підхід до пенсійного забезпечення. Серед нововведень – запровадження накопичувальної пенсійної системи для працівників силових структур та суддів, яка почне діяти з 2026 року.

Внаслідок судових рішень щодо підвищення пенсій Пенсійний фонд накопичив борг перед силовими структурами та суддями в розмірі 44,4 мільярда гривень. Ця сума продовжує зростати з кожним роком. Згідно з даними Міністерства соціальної політики, у 2024 році витрати на виконання судових рішень досягли 37,2 мільярда гривень, що є суттєвим збільшенням порівняно з попередніми роками. Такі витрати негативно впливають на державний бюджет, оскільки Пенсійний фонд не має достатніх ресурсів для покриття як регулярних пенсій, так і виплат за минулі періоди, які можуть сягати мільйонів гривень для окремих осіб.

Витрати на спеціальні пенсії для силових структур та інших привілейованих груп практично зрівнялися з бюджетом, виділеним на освіту. Для освітніх потреб виділено 103 мільярди гривень, що ілюструє величезні фінансові зобов’язання на пенсійні виплати та підкреслює нагальну потребу в реформуванні цієї системи.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, українські прокурори можуть залишитися без величезних пенсій. Це станеться, якщо в України ухвалять встановлення єдиних умов перерахунку пенсій, незалежно від закону, за яким її обчислюють.