Головний прокурор Міжнародного кримінального суду висловив свою думку щодо ймовірності арешту Володимира Путіна.


Міжнародний кримінальний суд (МКС) не має можливості самостійно виконати ордер на арешт; для цього потрібна підтримка держав, які підписали Римський статут. Про це 8 жовтня в Гаазі, відповідаючи на запитання українських журналістів щодо ймовірності затримання російського президента Володимира Путіна, повідомив головний прокурор МКС Карім Хан, зазначила кореспондентка Радіо Свобода.

"Здійснення (арештного ордера) не підпорядковується моїм рішенням. Це в першу чергу залежить від держав. Політичний контекст також грає значну роль у впровадженні оперативних заходів, які можуть призвести до арештів," - зазначив Хан.

Головний прокурор МКС додав, що у деякі попередні ордери цього суду також не вірили, але зрештою арешти відбувалися: "Люди думали: ну що це за нісенітниця? Є документ, аркуш паперу, який ви можете розірвати, який ви можете викинути. Як це може якось вплинути на армію, на могутню людину, у якої є розвідувальні служби, у якої, знаєте, є сили, у якої є гроші? Правда в тому, що хоч би як це розглядали на той час як марність, ці папірці вважали сильними, бо вони ґрунтувалися на доказах і були підписані суддями, незалежними суддями міжнародних судів. І ці могутні люди бачили суди зсередини. Вони постали перед суддями".

17 березня 2023 року Палата попереднього провадження Міжнародного кримінального суду видала ордери на арешт президента Росії Володимира Путіна та Марії Львової-Бєлової, яка виконує обов'язки уповноваженої при президенті з прав дітей. Це рішення було прийняте через ймовірну відповідальність цих осіб за воєнний злочин, пов'язаний з незаконною депортацією дітей.

3 вересня Володимир Путін, президент Росії, відвідав Монголію, де провів зустріч із президентом Ухнагійном Хурелсухом у столицю країни Улан-Батор. Ця поїздка стала першою для Путіна до держави-члена МКС після того, як у березні 2023 року було видано ордер на його арешт у зв'язку з депортацією українських дітей.

Представник уряду Монголії повідомив, що країна не має можливості затримати Путіна через свою залежність від енергетичних ресурсів.

Через це міністерство закордонних справ України 12 вересня оголосило демарш монгольській стороні на зустрічі з генеральною директоркою департаменту Європи й Африки МЗС Монголії Ганхуурай Баттунгалаг, яка прибула до Києва з Улан-Батора на виклик української сторони, повідомила пресслужба українського МЗС.

Related posts