Виклики у підготовці мобілізованих: які методи використовують для навчання на фронті
Народна депутатка Марʼяна Безугла, після свого візиту до Покровського напрямку, виявила ряд проблем, що стосуються підготовки мобілізованих. Проте, військовослужбовці Сил оборони, яких опитав Фокус, не підтримали всі її висловлювання.
У неділю, 15 вересня, головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський підкреслив, що якісна підготовка є ключовим фактором для збереження життя українських військовослужбовців. Він зазначив, що особлива увага приділяється залученню мотивованих інструкторів, які мають бойовий досвід. Також Сирський відзначив, що в Україні планується подовження термінів базової загальновійськової підготовки.
Паралельно, народна депутатка Марʼяна Безугла відвідала Покровський напрямок і висловила критику щодо роботи центрів підготовки військовослужбовців. Вона зазначила, що мобілізовані військові, які прибули на фронт після навчання, виявилися недостатньо підготовленими для виконання бойових завдань.
Безугла підкреслила, що у більшості навчальних закладів інструктори не мають реального бойового досвіду, і є випадки, коли деякі з них просто "домовилися".
У розмові з Фокусом вона зауважила, що питання підготовки мобілізованих не вирішиться, поки військове керівництво залишається "совковим генералітетом".
На думку депутатки, під час війни, за наявних умов, підготовка мобілізованих має складатися з кількох етапів та курсів.
"В умовах, що існують зараз, необхідно організувати призов безпосередньо до бригад, а також забезпечити спеціалізовану підготовку на окремих курсах. Крім того, важливо проводити курси офіцерської підготовки для різних напрямків і організовувати навчання злагодження підрозділів: рот, батальйонів, бригад та угруповань", -- зазначає Мар'яна Безугла в інтерв'ю для Фокусу.
Вона підкреслила, що труднощі з підготовкою мобілізованих військових відзначаються в усіх наземних навчальних центрах. У ДШВ ситуація є кращою, оскільки там працює більше інструкторів з бойовим досвідом, але й там далеко не все є ідеальним. За її словами, внаслідок того, що зараз управління здійснює "генеральська фракція сухопутних військ", центр ДШВ не отримує достатню кількість мобілізованих.
"Абсолютна більшість направляється неефективно в "роздуті" сухопутні центри, а що ще гірше -- багато новачків потім відправляються у нові бригади замість поповнювати вже злагоджені й досвідчені бойові підрозділи", -- додала вона.
Нардеп, військовослужбовець Ігор Луценко розповів Фокусу, що базову підготовку мобілізованих є куди покращувати. Він вважає, що для того, аби особа стала психологічно готовою до "нуля", пʼять тижнів не вистачить.
"Перш за все, з психологічного погляду, якщо людина була 100% цивільною перед цим, і зараз, як правило, таких людей, якщо вони в піхоті, зразу кидають на "нуль", то це для неї величезний шок", -- зауважив він.
Він зазначив, що на самому початку великого вторгнення підрозділи територіальної оборони з'являлися на фронті поступово: спочатку їх розміщували на третіх лініях, потім на других, а згодом і на "нульовій". Проте ця підготовка була передумовою. Наразі, за його словами, ситуація виглядає інакше, тому важливо зосередитися на психологічному аспекті і обережно направляти людей до зон ризику.
Луценко зазначив, що базова військова підготовка (БЗВП) все ще ґрунтується на методах, які були актуальними в минулому столітті. Однак, для її модернізації необхідно впровадити хоча б основні сучасні елементи, такі як кібербезпека, управління безпілотниками, радіоелектронна боротьба та інші новітні технології.
"Щоб розуміти, як працює дрон, як він дивиться, як від нього ховатися, як користуватися оцими розповсюдженими цукерками, як взагалі визначати сигнали і так далі. Тобто зараз йде війна дронів, треба хоча б базово людей готувати і вже по ходу цього визначати людей, котрі більш здатні до цього, відбирати і відправляти на спеціалізоване навчання. Якщо ми просто людей після БЗВП покидаємо як піхотинців в окопи, це я вважаю не найкращий спосіб використовувати наш дорогоцінний людський ресурс", -- пояснив Фокусу військовий.
За інформацією Ігоря Луценка, у навчальних центрах працює чимало інструкторів з вагомим бойовим досвідом. Однак не всі військові, які мають значний досвід, володіють педагогічними навичками. Ще однією проблемою підготовчих центрів є низький рівень зарплат, що вимагає підвищення фінансової підтримки для інструкторів.
"Тому, що недооцінка низькооплачуваних підрозділів може призвести до значних витрат, на цьому не слід економити. Крім того, досвід наявних інструкторів швидко втрачає актуальність," - зазначив військовий, підкресливши, що навчальні програми повинні оперативно реагувати на нові виклики.
Лейтенант ЗСУ з позивним "Алекс" розповів Фокусу, що дійсно в навчальних центрах та бойових підрозділах зустріти молодих людей -- це рідкість.
"Справді, молодь у навчальних центрах або бойових підрозділах нині зустрічається не так часто. Це не можна назвати абсолютною рідкістю, але, безсумнівно, більшість присутніх — люди середнього віку," — зазначив "Алекс".
Лейтенантка 47-ї окремої механізованої бригади Анастасія Блищик поділилася з Фокусом, що наразі мобілізаційний вік значно підвищений. Вона також висловила своє невдоволення тим, що до служби призивають осіб старшого віку, замість того, щоб залучити молодих чоловіків, які мають більше енергії.
"У мене також є думка з цього приводу, оскільки, розумієте, молодий і енергійний хлопець зможе швидше досягти потрібної позиції або повернутися від FPV-дрона, ніж людина, яка вже страждає від болю в колінах, спині і має проблеми зі зором через вік," – зазначила вона.
"Алекс" підкреслив, що на початковому етапі великого вторгнення підготовчі центри працювали ефективно, забезпечуючи високий рівень навчання.
"Я давно не відвідував центри, тому важко щось стверджувати зараз, але на початку війни все було зрозуміло. Готували смачно, працювали з натхненням, і всі були сповнені ентузіазму та ідей," – підкреслив він.
Офіцер пояснив, що мобілізованих спочатку навчають у спеціалізованому навчальному центрі, а згодом направляють до визначених підрозділів для подальшої підготовки. При цьому рівень підготовки в підрозділі значною мірою залежить від індивідуального підходу командування бригади.
За його словами, у навчальних центрах працює чимало інструкторів з бойовим досвідом. Отримавши цей досвід, військові можуть залишатися навчати особовий склад безпосередньо у своїх підрозділах, готуючи бійців спеціально для своєї бригади.
Анастасія Блищик повідомила, що наразі на підготовку бійців виділяють більше часу, ніж це було тоді, коли вона сама її проходила у 2022 році. Тоді навчання тривало два тижні та було мало інструкторів з реальним бойовим досвідом. Зараз все інакше.
"Також має велике значення, щоб новопризначені військовослужбовці проходили додаткове навчання. Зазначати, що підготовка недостатня... очевидно, що нас не навчають, як працювати з закордонною технікою. Що можуть навчити в навчальному центрі щодо БМП Bradley? Нічого. Цю інформацію можуть надати лише наші солдати, які безпосередньо служать у бригаді," - поділилася думкою Блищик у коментарі для Фокусу.
Нагадаємо, на початку вересня полковник запасу ЗСУ Олег Жданов розповів Фокусу, що навчання у 1,5-2 місяці підходить не для всіх завдань мобілізації. За його словами, це наймінімальніший час, який потрібен для освоєння військової спеціальності.
12 вересня Максим Жорін, заступник командира 3-ї ОШБр, відзначив, що колишні ув'язнені, які служать у бригаді, проявляють високу мотивацію та рішучість. Він також підкреслив, що ці бійці активно виконують бойові завдання та демонструють себе на належному рівні.