Настоятель святині в Паре-ле-Моньяль: у Серці Ісуса люди знаходять розраду - Vatican News
Отець Етьєн Керн, якому довірено душпастирство в місці набожності до Пресвятого Серця Ісуса, коментує публікацію четвертої енцикліки Папи Франциска, яка присвячена людській і божественній любові Ісусового Серця.
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ / Marie Duhamel - Ватикан
У світі, сповненому болю та страждань, людство потребує втіхи та підтримки. Так вважає о. Етьєн Керн, настоятель санктуарію в Паре-ле-Моньяль, Франція, де 350 років тому Ісус Христос відкрив Своє Пресвяте Серце святій Маргариті Марії Алякок. У зв'язку з цією важливою річницею була опублікована четверта енцикліка Папи Франциска "Dilexit nos", присвячена набожності до Пресвятого Серця. У розмові з ватиканськими ЗМІ, священник зазначив, що ця набожність має заспокійливий та відновлювальний вплив, необхідний сучасному суспільству.
"Люди, які приїжджають в Паре-ле-Моньяль, щоб знайти відпочинок на Серці Ісуса, відчувають лагідність Бога, Його безмежну ніжність і, в той же час, Його відновлювальну силу, втіху і преображення", - зазначає о. Керн, коментуючи оприлюднену 24 жовтня 2024 року енцикліку. Цим документом Папа підтвердив, що об'явлення, отримані святою Маргаритою Марією, сьогодні ще більш актуальні, ніж 350 років тому. Адже невдячність і байдужість до "Серця, яке так сильно полюбило" сьогодні ще більша, ніж у Франції XVII століття. І в той же час, знову присутні викривлені уявлення про Бога. Люди не розуміють, наскільки великою і ніжною є любов Ісуса до них.
Водночас, на думку душпастиря, досвід цієї любові слугує потужним імпульсом для місіонерської діяльності, спонукаючи нас ділитися ним з іншими. "Щоб виконати свою роль, ми повинні звернутися до серця, виявити той центр, що глибоко об’єднує нас як християн і з’єднує між собою, дозволяючи спільно виконувати нашу місію", – наголосив о. Етьєн. Він вважає, що нова енцикліка Папи Франциска виступає в ролі "об'єднуючого центру, який приносить синтез, наповнює енергією, пробуджує радість і веде до місії". Настоятель головного санктуарію Пресвятого Серця Ісуса підкреслив, що енцикліка "Dilexit nos" також є відповіддю на біль, що відчувається в Церкві, відкриваючи можливості для примирення тих, хто почувається загубленим. У цьому тексті Святіший Отець звертається до найсуттєвішого, що здатне з'єднати всі відтінки чутливості, які існують у Церкві. Як зазначив о. Керн, цей документ є підсумком понтифікату Папи Франциска, демонструючи, що залишиться після нього.
Настоятель французького санктуарію зізнається, що, хоч і був у курсі роботи над документом про Серце Ісуса, не очікував, що текст виявиться таким насиченим доктриною і глибоко вкоріненим у церковному Переданні та історії духовності. Його особливо вразили численні посилання на французьких мислителів. У цьому контексті, як зазначає священик, енцикліка ставить перед Францією важливе питання: що вона зробила з Серцем Ісуса? "Це благодать, але не для того, щоб хвалитися, а щоб усвідомити відповідальність. Можливо, ми повинні знову освоїти те, що трохи забули. Сьогодні Папа, як би, знову відкриває джерела, які за останні десятиліття трохи замулилися," - сказав о. Керн, наголошуючи на тому, що це справжній скарб, якого Церква сьогодні дуже потребує.
