Інститут національної пам'яті звернувся до Кабінету Міністрів з проханням виділити 1 мільйон гривень для проведення пошуків жертв Волинської трагедії.
Голова УІНП пояснив, що йдеться про пошук за індивідуальними запитами польських громадян, адже офіційні польські інституції із запитами про ексгумацію не зверталися.
Український інститут національної пам'яті просить Кабінет Міністрів виділити хоча б 1 млн гривень на програму пошукових робіт жертв Волинської трагедії, зокрема за зверненнями польських громадян. Про це повідомив голова УІНП Антон Дробович в ефірі телемарафону та в етері "Радіо Свобода".
Він зазначив, що йдеться про спеціальну програму пошукових робіт, яку Інститут реалізовуватиме паралельно з основним планом діяльності. На його думку, цей процес передбачатиме пошук за конкретними запитами громадян Польщі.
Дробович повідомив, що офіційні польські установи не зверталися до України з запитом про ексгумацію тіл польських громадян, які загинули під час Волинської трагедії. Останнє звернення від польського Інституту національної пам'яті було отримано ще в 2019 році, за часів попереднього керівництва. У зв'язку з цим, позиція нинішнього керівництва IPN видається Дробовичу "незрозумілою".
"Роками вже польська сторона не може запустити ні робочі групи, ні міжвідомчі комісії, тож польські громадяни вже в розпачі звертаються безпосередньо до нас", -- сказав голова УІНП.
Він зазначив, що пошук за специфічними запитами громадян Польщі може бути реалізований "виключно", поки офіційна влада Польщі не виконає свої зобов'язання за міжурядовими угодами та не відновить на своїй території знищені українські пам’ятники в їх первісному вигляді (зокрема, це стосується братської могили воїнів УПА на горі Монастир, -- ДМ).
Нагадаємо, 2 жовтня Український інститут національної памʼяті повідомив, що планує провести пошукові роботи жертв Волинської трагедії у 2025 році у відповідь на звернення польських громадян.
Інститут пояснив, що офіційні механізми з польською стороною -- такі як робочі групи між інститутами нацпам'яті та профільними міністерствами -- вже тривалий час не діють. Тож УІНП "піде назустріч польським громадянам" і проведе пошукові роботи на їхній запит, запросивши польську сторону в ролі спостерігача.
УІНП також зазначив, що з 2019 року Польща отримувала щонайменше три дозволи на виконання робіт та досліджень на українських пам'ятках. Однак прохання України про відновлення меморіальної таблиці на братській могилі воїнів УПА на горі Монастир у Польщі в оригінальному вигляді з іменами похованих залишається невиконаним.
30 вересня Теофіл Бартошевський, заступник міністра закордонних справ Польщі, оголосив, що питання ексгумації жертв Волинської трагедії буде обговорюватися на початку переговорів з Україною щодо її вступу до Європейського Союзу. Він підкреслив, що "якщо це питання не буде вирішено, Україна не зможе просунутися вперед у наступних розділах". Бартошевський також зазначив, що Польща не прагне помсти чи покарання, а лише "бажає гідного поховання своїх предків".
1 жовтня під час Варшавського безпекового форуму міністр закордонних справ України Андрій Сибіга висловив готовність України до діалогу щодо Волинської трагедії.
