Human Rights Watch: Монголія порушить свої міжнародні зобов'язання як члена Міжнародного кримінального суду, якщо дозволить візит Путіна

Монголія повинна заборонити в'їзд президенту Росії Володимиру Путіну або заарештувати його, якщо він в'їде в країну 3 вересня. Про це заявила старший радник з питань міжнародного правосуддя правозахисної організації Human Rights Watch Марія Олена Віньолі.

З 17 березня 2023 року президента Путіна розшукує Міжнародний кримінальний суд (МКС). Цього дня судді видали ордери на арешт як його самого, так і його уповноваженої з прав дітей Марії Львової-Бєлової. Їх звинувачують у незаконній депортації дітей з окупованих територій України.

Якщо Монголія дозволить російському президенту Володимиру Путіну відвідати свою територію без арешту, це буде порушенням її міжнародних зобов'язань як члена Міжнародного кримінального суду (МКС). Прийом Путіна, який уникає правосуддя МКС, не тільки образить численні жертви злочинів російських військ, але й поставить під загрозу важливий принцип, що ніхто, незалежно від своєї влади, не стоїть вище закону, ‒ зазначила Віньолі.

Монголія приєдналася до Міжнародного кримінального суду в 2003 році. Відповідно до статуту суду, Монголія має обов'язок співпрацювати з ним, включаючи арешт і видачу підозрюваних, які перебувають на її території. Оскільки МКС не має власних силових структур, він змушений покладатися на підтримку держав та міжнародної спільноти у проведенні арештів.

Якщо Путін відвідає Монголію, це стане першим випадком, коли держава-член Міжнародного кримінального суду прийматиме його після видачі ордера судом. У серпні 2023 року Путін планував взяти участь у щорічному саміті лідерів БРІКС - групи країн, до якої входять Південна Африка та Росія - в Йоганнесбурзі. Втім, його візит було скасовано через тиск громадськості та рішення південноафриканського суду, яке зобов'язувало ПАР виконати ордер.

У Human Rights Watch наголосили, що всі країни-члени Міжнародного кримінального суду мають взяти за приклад Південної Африки та сумлінно виконувати свої зобов'язання відповідно до угоди суду.

"Коли Путін планував відвідати саміт БРІКС у Південній Африці минулого року, країна опинилася перед дилемою, схожою на ту, з якою зараз стикається Монголія. Однак Південна Африка чітко дала зрозуміти, що виконає свої зобов'язання щодо арешту Путіна, і зрештою він залишився вдома. Нині у Монголії є можливість продемонструвати свою відданість міжнародному правосуддю, відмовивши Путіну у в'їзді або заарештувавши його, якщо він з'явиться на території країни", – зазначає Віньолі.

Слідкуйте за нашими новинами на Google News

Дозвіл на візит Путіна також означатиме відмову Монголією від підтримки Міжнародного кримінального суду (МКС). 15 червня Монголія приєдналася до заяви 94 країн-членів суду, які висловили свою "непохитну підтримку" МКС на тлі зростання кількості загроз щодо суду та його посадових осіб. У заяві також закликали всіх членів "гарантувати повну співпрацю з Судом для виконання ним свого важливого мандату щодо забезпечення справедливого правосуддя для всіх жертв геноциду, воєнних злочинів, злочинів проти людяності та злочину агресії, серйозних злочинів, які загрожують миру, безпеці та добробуту світу".

У 2023 році Монголія номінувала суддю Верховного суду Ерденебалсурена Дамдіна до складу Міжнародного кримінального суду. В результаті він став першим представником Монголії у цьому судовому органі.

На додаток до примусової депортації українських мирних жителів, включаючи дітей, до Росії, Human Rights Watch зафіксувала численні порушення, здійснені російськими військовими після їхнього повномасштабного вторгнення в Україну в 2022 році, які повинні бути розслідувані як можливі воєнні злочини. До таких порушень належать незаконні напади на цивільне населення та об’єкти цивільної інфраструктури; невибіркові атаки, включаючи масове використання забороненої зброї, такої як касетні боєприпаси; а також свавільні затримання, тортури та позасудові страти мирних громадян і українських військових, які намагалися здатися.

Розслідування суду наразі призвели до видачі ордерів на арешт шести осіб за звинуваченням у військових злочинах та злочинах проти людяності.

Парламентський комітет України, що займається питаннями зовнішньої політики, звернувся до Великого Державного Хуралу Монголії, законодавчого органу країни, з проханням виконати міжнародний ордер на арешт та передати Путіна до Міжнародного кримінального суду в Гаазі. Раніше аналогічне прохання висловлювало Міністерство закордонних справ України. Агентство Bloomberg, посилаючись на джерела, близькі до Кремля, повідомило, що Путін отримав гарантії, що під час свого вересневого візиту до Монголії його не заарештують за воєнні злочини, на які видано ордер Міжнародного кримінального суду. Президент Росії планує прибути до Монголії 3 вересня для участі у святкуванні "спільної перемоги радянських та монгольських військ над японськими військами". Раніше Путін уникав подібних візитів, зокрема не відвідав торішній саміт у Південній Африці лідерів групи БРІКС, до якої належать також Китай, Бразилія та Індія, після того, як Кейптаун дав зрозуміти, що буде змушений виконати ордер МКС як держава-член. Крім того, Путін не поїхав на саміт "Групи двадцяти" (G20) минулого року в Індії, незважаючи на те, що Нью-Делі не є членом МКС. Бразилія запросила його на саміт G-20, який відбудеться в листопаді, але президент Луїс Інасіо Лула да Сілва наголосив, що рішення про арешт Путіна має ухвалити судова влада країни.