Одна-єдина експатка в литовському офісі: шлях української спеціалістки Яни

Бізнес

Життєвий шлях української спеціалістки Яни / з особистого архіву: Яна Чикиринда

У сучасному світі, де глобалізація розмиває межі, історія молодої українки Яни є яскравим прикладом професійного розвитку та адаптації в іноземному трудовому середовищі. Її досвід роботи в Литві демонструє не лише особисті здобутки, але й ключові моменти міжнародної кар'єри для українських спеціалістів.

Від столиці України до литовської столиці: старт нашої подорожі.

Яна почала свій професійний шлях ще під час навчання на факультеті соціології в КНУ імені Тараса Шевченка. "На другому курсі я вирішила спробувати щось нове і долучилася до фармацевтичної компанії GlaxoSmithKline, - згадує вона. - Там я розпочала кар'єру як стажер у маркетинговому відділі, а згодом отримала підвищення до асистента, працюючи на цій позиції протягом року".

Цей початковий досвід відіграв ключову роль у професійному розвитку Яни. Вона здобула знання про роботу в міжнародній компанії, ознайомилася з корпоративною культурою та набула перших навичок у галузі маркетингу.

Наступним етапом стала робота в Reckitt, ще одній фармацевтичній компанії. "Там я пройшла шлях від стажера до старшого спеціаліста за два роки, - з гордістю розповідає Яна. - Це був дуже інтенсивний період. Я навчилася брати на себе відповідальність, швидко реагувати на зміни та ефективно комунікувати в команді".

Яна акцентує увагу на значущості цього досвіду: "Протягом цих двох років я здобула навички у галузі бренд-менеджменту, аналітичних досліджень, а також у всіх аспектах фінансів та позиціювання бренду на ринку. Крім того, я займалася організацією подій, що дозволило мені краще зрозуміти тонкощі event-менеджменту".

Переміщення до Литви: нові можливості.

Ключовим моментом у її житті стало участь у стипендійній програмі, організованій університетом Ніколаса Ромеріса в Литві. "Я вирішила подати заявку на цю програму з власної ініціативи. Це не була обов'язкова умова, а швидше бажання здобути нові знання та досвід", - зазначає Яна.

"Цю можливість я дізналася з ректорського листа, який отримала на електронну пошту університету. Програма, що діяла протягом року, була підтримана урядом Литви. Мені пощастило отримати цю стипендію, напевно, завдяки моїм успіхам в навчанні," - зазначила вона.

Яна зазначає, що її переїзд до Литви став не лише зміною географії, а й суттєвим етапом у її особистісному та кар'єрному зростанні. "Коли я приїхала в Литву, я пережила глибоку асиміляцію і почуття зв'язку з цією країною. Я відчувала себе тут затишно і уявляла своє майбутнє саме в цьому місці," - розповідає вона.

Виклики пошуку роботи: бути експатом

Знайти роботу в Литві виявилося досить складним викликом. "Мій статус експата, потреба в додаткових дозволах на працевлаштування та незнання литовської мови значно ускладнювали ситуацію", - зізнається Яна.

Вона ґрунтовно розповідає про свій шлях у пошуках нової роботи: "Я активно користувалася відомими литовськими платформами для пошуку вакансій, такими як CV-online, CV банка LT та Working in Lithuania. Я зосередилася на цих ресурсах, оскільки вони чітко вказували на можливість працевлаштування в Литві".

Процес інтерв'ю виявився дійсно важким: "Іноді мені доводилося проходити 5-6 раундів, і в результаті я не отримувала ані позитивного, ані негативного зворотного зв'язку. Щодня у мене було по три співбесіди, і це давало про себе знати. Було дуже важко, особливо враховуючи, скільки зусиль я витрачала на підготовку, а потім просто не отримувала жодної відповіді," - розповідає вона.

Яна ділиться своїм досвідом підготовки до співбесід: "Я дуже серйозно підійшла до кожної співбесіди, детально вивчаючи інформацію про компанії та продумуючи можливі запитання. Я створила окремі файли з даними про кожну компанію, включаючи їхню спеціалізацію, історію заснування, асортимент продукції, конкурентів та ринкове позиціонування. Хоча це вимагало чимало часу, ця підготовка дозволила мені почуватися впевненою."

Єдиний експат у колективі: виклики адаптації

Після довгих пошуків Яна отримала роботу аналітика з маркетингу для покупців у Балтії в компанії JDE, розташованій у Каунасі. Проте, виявилося, що бути єдиною іноземкою серед колег – завдання не з простих.

"Найбільше важко мені було через те, що я не володіла мовою і була єдиною іноземкою в команді, - ділиться Яна. - Мені здається, що коли в групі більше експатів, то адаптуватися легше, а так це значно ускладнює ситуацію."

Мовний бар'єр виявився серйозною перешкодою: "Я абсолютно не володіла литовською. Це значно ускладнювало мою роботу та повсякденні питання, які зазвичай обговорюються в неформальному середовищі. Хоча робочою мовою була англійська, я часто відчувала себе відстороненою від неформальних бесід з колегами".

Аналіз умов трудової діяльності: Литва порівняно з Україною

Яна відзначає суттєві відмінності в робочій культурі Литви та України:

"Мій ранок у Каунасі починався о восьмій, тоді як у Києві вже було 9-10. Проте я завжди завершувала свою роботу, як в Україні, так і в Литві, приблизно о 6-7 вечора", - ділиться вона.

У Литві робочі години мають величезне значення - під час них потрібно бути максимально продуктивним. "Ми не затягували роботу, а намагалися вписатися в відведений час," - зазначає Яна. - "В Україні іноді доводиться завершувати справи вдома, в Литві це можливо, але трапляється значно рідше."

Яна також підкреслює важливість культури каво-брейків: "Кава-брейки стали для мене справжньою перлиною робочого дня. У нашій компанії існує традиція проводити годинний перерву з колегами. Це робиться для підтримання комунікації на робочому місці та обміну думками і новинами. Це надзвичайно позитивно впливає на атмосферу, адже команда стає більш згуртованою".

Переваги та недоліки роботи в Литві

Яна підкреслює такі позитивні аспекти:

Серед її недоліків можна виділити:

"Найціннішою перевагою стали колеги, - ділиться Яна. - Я відчувала затишок в офісі завдяки їхній підтримці та емпатії. Проте найбільшою складністю виявився мовний бар'єр. Це значно ускладнювало мою роботу, особливо в повсякденних питаннях, які зазвичай вирішуються в невимушеній обстановці."

Поради для українських фахівців

Спираючись на свій досвід, Яна пропонує кілька рекомендацій українцям, які мають намір працювати за межами країни:

Що варто змінити в українському суспільстві

Яна вважає, що українському суспільству варто "стати більш відкритими до експатів та різноманітності. Розвивати емпатію та підтримку новачків у колективі, - підкреслює вона. - Знайти баланс між працьовитістю та повагою до особистого часу. В Україні існує політика заохочення до перепрацювань, політика бути занадто працьовитим. Треба розуміти межу".

Яна зазначає: "Важливо інтегрувати елементи неформального спілкування у робочий процес, наприклад, організовуючи кава-брейки. Слід також звернути увагу на покращення знань англійської мови, оскільки ми прагнемо до євроінтеграції, і англійська стане основою для багатьох професійних можливостей".

Водночас Яна підкреслює позитивні аспекти українського робочого середовища, які варто берегти: "У нас є людяність, а також легкий гумор, що часто присутній у наших компаніях. Я щиро сподіваюся, що наша робота залишиться такою ж енергійною, що надихатиме на продуктивність, працьовитість - але при цьому з відчуттям балансу".

Досвід Яни ілюструє, як робота за кордоном може розширити можливості для українських професіоналів, проте водночас приносить і чимало серйозних викликів. Її історія акцентує увагу на важливості мовної підготовки, відкритості до нових культурних норм та здатності долати труднощі. Водночас вона демонструє, що українські спеціалісти здатні запропонувати багато цінного міжнародному трудовому ринку, і за належного підходу можуть досягати вражаючих результатів.