За словами Селика, українська економіка втрачає лише 2% своїх доходів через переведення годинників.

Ілюстраційне зображення з публічних ресурсів.

Зимовий час вважається "домашнім" для більшості населення України.

Яке ваше ставлення до ідеї відмови від зміни часу? Які переваги та недоліки ви бачите в переході на зимовий та літній час?

Віталій Селик висловлює свою позицію: на його думку, необхідно продовжувати практику переведення годинника. Хоча це може викликати певний дискомфорт у короткостроковій перспективі, особливо протягом першого тижня адаптації до нового часу, у довгостроковій перспективі це стане більш комфортним для всіх громадян нашої країни. Якщо б ми не здійснили переведення годинника, то, наприклад, діти в Ужгороді могли б спостерігати перші промені сонця лише близько 9:20 ранку в грудні. Це означало б, що учням довелося б розпочинати перший урок фактично вночі або зрушувати початок занять на 9:30. Які наслідки це матиме для самого міста? Батькам довелося б починати свою роботу о 9:30 або 10:00, щоб встигнути відвести дітей до школи. Це призвело б до порушення ритму роботи інших підприємств і державних установ по всій Україні. Таким чином, різні міста мали б абсолютно різні графіки. Робочий час, протягом якого економіка Ужгорода могла б взаємодіяти з іншими містами, скоротився б на дві години. Втрата години вранці і ще однієї ввечері для всієї країни суттєво вплине на економічну ситуацію, зокрема в Ужгороді.

Ольга Маслова: Якщо ми говоримо про хронобіологів - тих, хто досліджує біологічні ритми, то вони схиляються до того, що переведення годинників є зайвим рухом для наших біоритмів. Загалом, в усьому світі йдуть про це дискусії. Є країни, які не переводять стрілки годинників: окрім Росії і Білорусі, цього також не роблять в Японії, Ісландії, Туреччині. В ЄС ведуться дуже бурхливі дискусії і навіть у 2019 році було аргументовано, чому варто припинити цю практику. Але у зв'язку з пандемією та бюрократією це питання досі у підвішеному стані, але рекомендація припини переведення є. Для умовно здорової людини це може здаватися чимось дріб'язковим. Але в таких розрахунках часто забувають про людей з хронічними серцево-судинними захворюваннями у яких в ті періоди року, коли відбувається переведення годинника збільшується ймовірність смертності від інфарктів, інсультів тощо. В той період, коли ми переходимо на літній час збільшується ймовірність ДТП через скорочення сну в певний період і як наслідок зниження концентрації уваги на дорогах. Зимовий час вважається "домашнім" для більшості населення України..

Ольга Маслова. Зображення: Facebook-сторінка.

Чому деякі держави переходять на літній і зимовий час, а інші відмовляються від цієї практики?

Віталій Селик: Японія, наприклад, розтягнута з півночі на південь, а по ширині вона значно вужча. Тому людям легше вживатися в одному поясі. Росія з Туреччиною - це такі авторитарні країни, які можуть собі дозволити сказати: тепер ми живемо в такому часі. Але в Росії є різні пояси. Це дуже дискусійне питання і кожна країна не може для себе точно вирішити, як краще жити. На одних вагах лежить економіка, офісна робота, взаємодія всієї країни, а на інших - питання здоров'я, біології і стресу людей. Це задача для політиків вирішити, що найкраще. Для нас, коли країна знаходиться у війні, важливо тримати єдність і забезпечувати комфорт для всіх мешканців від заходу до сходу.

Часова різниця в астрономії між найсхіднішою і найзахіднішою точками становить одну годину та десять хвилин.

Відстань, що розділяє східні та західні області України, перевищує 1000 км. Це фактично становить окремий часовий пояс між цими районами?

Віталій Селик: Так, існує поняття астрономічного часу, згідно з яким відстань між Києвом і Ужгородом займає 29 хвилин, а до найсхіднішої точки України – 42 хвилини. Це означає, що від моменту сходу сонця на сході Луганської області до його заходу проходить близько години і десяти хвилин. Ця різниця в часі є нашою найбільшою проблемою. Тому виникає необхідність у балансуванні часу, щоб забезпечити комфорт для всієї країни, або, можливо, розділити її на два часові пояси. Європа, наприклад, функціонує в межах двох великих часових зон: одна охоплює Іспанію та Британію, а інша – більшу частину континенту, від Франції до Польщі, і вони стикаються з подібними викликами.

В Україні на заході країни деякі села продовжують дотримуватись двох різних часів - європейського та українського.

Як інші держави справляються з аналогічними викликами?

Віталій Селик: Європа тривалий час розмірковує над питанням переходу на новий час. Великі держави, такі як США, поділяють свою територію на кілька часових поясів. В Україні ж найзахідніші села Закарпаття до сих пір функціонують за двома часовими системами - європейською та українською.

Завдяки переведенню годинників, українська економіка втрачає лише 2% своїх прибутків.

Як зміна на зимовий або літній час впливає на економічну ситуацію?

Віталій Селик зазначає, що протягом перших кількох днів після переходу на новий час можливі незначні затримки у прибутті людей на роботу. Однак, після адаптації та скорочення денного світла, основна частина світлового дня співпадає з робочими годинами. Підприємства, які працюють в денний час на 80%, змушені зменшувати витрати на електроенергію. Дослідження свідчать, що українська економіка втрачає всього 2% своїх доходів через перехід на новий час, що насправді є незначною похибкою. Це стосується лише днів, коли відбувається переведення годинників. Якби ми залишалися на літньому часі, то о 8:30 все ще було б темно, і робота в офісах починалася б у сутінках. Це не завжди зручно і комфортно, адже енергія зазвичай з'являється з першим світлом, а не з темряви. Завершення робочого дня вимагає менше енергії, ніж його початок, тому оптимальніше залишити більше світла на активну частину дня.

Віталій Селик. Зображення: decentralization.ua

"Світло має бути вчасним"

Чи є вірним висловлення, що чим більше світла отримує організм, тим це сприятливіше для його стану?

Ольга Маслова: Ні. Для нас важливе світло як регулятор синхронізації внутрішніх та зовнішніх ритмів. Це критичний фактор. Світло повинно бути вчасним і розподіленим по добі певним чином. Цей розподіл може змінюватися сезонно. Для нашого організму важливо побачити протягом доби три форми світлової обстановки. Перша - це яскраве світло, яке ми отримуємо всередині дня, виходячи на вулицю. Потім нам потрібен сигнал переходу яскравого денного освітлення у вечірній режим. Це красивий захід сонця із жовтогарячим небом. Тобто денне світло - біле і холодне, вечірнє - жовте і тепле. Вночі, коли ми спимо, світла немає бути навколо нас.